Бошки Шишки White Widow Мичуринск Шишки марихуана Ganja

Привет, братаны! Сегодня расскажу вам, как я с легкостью развёл закладки на шишки марихуаны и открыл продажу шаурмы. Этот история, чуваки, просто бомба! Началось всё с того, что я решил болтануться с гариком на своей районной тусовке. Быстренько развёл базар и набрал своих покупателей. Но вот проблема – гарик закончился, а народу жжот. Задумался я, как мне обеспечить стимул для всех, иметь баклаху и при этом не сесть на кайфе. И тут мне пришла идея – открыть точку продаж шаурмы! Я стал искать подходящее место. И нашел его – у самой остановки общественного транспорта, так что клиентов было предостаточно. Закупил сразу надежные ингредиенты – сочное мясо, свежие овощи, а самое главное, секретный соус, который готовил по своему рецепту. Знаете, братва, это соус приваривал кайфа, что после его пробы становилось понятно, почему мои шаурмы стали так популярными. Конечно, у меня было много дел – продавать шаурму и разводить закладки одновременно. Но я был готов ко всему. Расставил своих доверенных парней, чтобы они занимались шаурмой, а сам я контролировал все операции по продаже гарика. Мы работали по маске, чтобы нас не застали. Покупатели подходили за шаурмой, а я подсовывал им гарик вместе с заказом. Все были довольны – и клиенты, и я. Но, как всякому делу, к нам начали приходить конкуренты. Один кидала решил поднатореть на моей территории. Ну что же, братва, сказал я себе, придется раздавить этого мошенника. Никто не должен трогать мою базарную долю. Я придумал план –

заманил

его в мой шаурмный ларёк, предложил полакомиться бесплатно, а сам добавил к его порции стимулятора. Через несколько минут этот кидала начал танцевать на столе, а я поднял мобильное приложение с видеозаписью его танца и сделал несколько фоток. А потом я ему сказал: «Ты знаешь, братан, кто здесь главный? Теперь отвали от моего района и забудь, что ты здесь когда-либо болтался». Так я стал еще более уважаемым наркоманом-рэпером в своем районе. Я смог объединить воедино продажу гарика и открыть популярную точку с шаурмой. Ребята, вам всем рекомендую - если у вас есть идеи и желание, то можно добиться всего. Даже стать наркоманом-рэпером с своей шаурмой. Ведь главное – это верить в себя и свои возможности. Бабло и уважение придут к тем, кто решит развиваться и не бояться новых вызовов.

В общем, такая вот история, друзья. Надеюсь, она вам понравилась и запала в душу. Хоть я и наркоман-рэпер, но и у меня есть свои истории успеха, которыми я с удовольствием делюсь с вами. Дерзайте, мои богатыри, и не бойтесь идти своим путем!

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...